ТОВПИГА, ГИ,
Товпига, ги, об. Толстый, неуклюжій человѣкъ. А вже товпига і та. Черк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 270.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ТОВПИТИСЯ, ПЛЮСЯ, ПИШСЯ, →← ТОВПАЧИТИ, ЧУ, ЧИШ,